Прогнози

Коли дозріє плід віртуализації?

У той час як, за твердженням аналітиків і розроблювачів ПО, у США спостерігається помітний ріст інтересу корпоративних замовників до технології виртуализации настільних ПК, на російському ринку ситуація трохи інша.

Насамперед, ця технологія "по плечу" далеко не всім корпоративним замовникам. Олексій Алексєєв, директор по маркетингу компанії R-Style Computers, затверджує, що зараз ця технологія може знайти застосування тільки у великих фірмах, що має департаменти ИТ і чітку політику побудови Ит-инфраструктуры. "Замовники рівня СМБ, як правило, воліють віртуальним комп'ютерам реальні", - затверджує він.

"Дійсно, технології виртуализации стали "гарячою" темою, - уважає технічний директор компанії "Аквариус" Євгеній Чечеткин. - Але одна справа - виртуализация серверів і систем зберігання даних (СХД) - це інструменти колективної роботи, і зовсім інше - ПК, які в багатьох наших компаніях дотепер розглядаються в якості "особистої зброї" співробітника". Він також відзначає, що останнім часом російські компанії збільшують закупівлі ноутбуків, що дозволяє співробітникам працювати як в офісі, так і поза ним, а також у відрядженнях, відпустці й т.д.

Ще більш виразно висловлюється Кирило Конягин, керівник керування розробки й технічного супроводу проектів компанії Kraftway: "Ми вважаємо, що російський ринок "не дозрів" до використання технологій виртуализации на робочих місцях. По-перше, область застосування віртуальних технологій на ПК неочевидна. З іншого боку, апаратні засоби по виртуализации представлені вендорами відносно недавно, і не можна сказати, що ці засоби готові для впровадження".

У той же час російські виробники вже пропонують рішення виртуализации ПК, засновані на власних розробках. Так, Олексій Алексєєв говорить, що R-Style Computers почала випуск серверів Marshall NP і робітників станцій Proxima NS Term, що підтримують технологію виртуализации на апаратному рівні. У компанії є досвід настроювання й уведення в експлуатацію рішень в області виртуализации на базі ПО Citrix Xen, Microsoft, VMware, Virtual Iron. Втім, на думку Алексєєва, "більшість замовників не готово до впровадження таких рішень".

Він уважає, що для цього необхідно провести більшу підготовчу роботу, бажано із залученням фахівців системного інтегратора й консалтингової фірми, що можуть дозволити собі тільки великі компанії. "Це не просто заміна фізичних комп'ютерів на віртуальні. Без спільної роботи замовника, системного інтегратора й виробника встаткування неможливо створити повноцінне рішення. Тому стан нашого ринку можна охарактеризувати так: "є стійкий інтерес до віртуальних ПК", але масові інсталяції як і раніше проходять із використанням традиційних фізичних ПК", - констатує директор по маркетингу R-Style Computers.

Компанія "Аквариус" кілька років назад однієї з перших на російському ринку випустила "тонкі клієнти" і ПК із апаратною підтримкою виртуализации. Причому, з огляду на прагнення корпоративних клієнтів здобувати готові рішення, фахівці "Аквариуса" самі розробляють ПО для керування парком таких клієнтських пристроїв. Однак, як затверджує Євгеній Чечеткин, замовникам цікаві більше прості рішення.

Тоді доречно запитати: " чиВигідна технологія виртуализации настільних ПК для корпоративних замовників і клієнтів СМБ?"

"Існує цілий ряд об'єктивних і суб'єктивних причин, які обмежують швидке проникнення виртуализации ПК в інфраструктуру ИТ великих замовників і в невеликі ИС (до декількох десятків ПК) клієнтів СМБ", - відповідає на це питання технічний директор "Аквариуса". Для компаній СМБ, по його оцінках, навіть традиційні термінальні рішення виявляються далеко не завжди економічно виправданими: вартість їхнього впровадження стає помітно нижче оптимально підібраного комплексу ПК і серверів лише тоді, коли в компанії більше 40 робочих місць, оснащених ПК.

Такі переваги віртуальних ПК, як зниження енергоспоживання й підвищення безпеки, для замовників СМБ є другорядними в порівнянні з вартістю рішення. Крім того, у них сильні побоювання, пов'язані з можливими труднощами впровадження нових технологій, експлуатації й адміністрування. "Схоже, поки рахунку за електроенергію ще не зайняли помітну частку в бюджеті середніх і малих підприємств. Що стосується безпеки, те навіть існуючі традиційні засоби в рішеннях "ПК+сервер" такими компаніями не використаються, а виходить, дефіциту засобів безпеки в них ні, зате є дефіцит розуміння проблеми й бажання її вирішувати", - затверджує Євгеній Чечеткин.

Крім того, у підприємств СМБ часто немає можливостей для тестування нової технології, щоб переконатися в її ефективності й доцільності впровадження. Що стосується великих замовників, то тестування будь-якого рішення й навіть "пилотные" проекти при успішному впровадженні дозволять їм одержати значну економію або приріст продуктивності й функціональності. І проте, як відзначають в "Аквариусе", дотепер багато хто економічно й технологічно ефективні рішення повільно проникають у великі вітчизняні компанії.

"Можливо, причина криється в тім, що власники підприємства не бачать всіх можливостей нового рішення, або ж зневажають ним на користь інших, більше значимих для них, у тому числі у фінансовому плані, - припускає Євгеній Чечеткин. - Імовірно, великі замовники не можуть оцінити в довгостроковій перспективі вартість володіння, можливу економію й переваги впровадження. Неодноразово в бесіді з керівниками Ит-департаментов великих компаній з'ясовувалося, що експлуатаційний бюджет формується за принципом "як торік плюс інфляція". Постачальники рішень і встаткування можуть допомогти замовникові оцінити тільки зразковий економічний ефект, а реальні показники економії замовник повинен визначити сам по прийнятих внутрішніх нормах і правилам, але зробити це непросто".

У свою чергу Кирило Конягин відзначає технологічну складність впровадження рішень в області виртуализации: "Обговорюючи можливості використання нових технологій у невеликих компаніях, не можна говорити окремо про ПК, про сервери, про мережу, оскільки доступ і використання інформаційних ресурсів зачіпають усе компоненти інфраструктури, і твердження "комп'ютер це мережа" не втратило своєї актуальності, навпаки, знаходить усе більше підтверджень". Тому він уважає, що технологію виртуализации необхідно розглядати стосовно до обчислювальних і інформаційних систем у цілому, а деталі її реалізації й застосування повинні визначатися конкретними завданнями замовника - це можуть бути технології виртуализации на ПК, виртуализации додатків, сервісів, сховищ і т.п.

Але головний фактор, що стимулює попит корпоративних клієнтів, на думку Кирила Конягина, лежить в області реальної ефективності: "Повинні бути створені рішення, які не просто використають апаратні й програмні можливості виртуализации, а приносять клієнтові або адміністраторові реальну користь або зручність, тоді вони будуть затребувані ринком. Наприклад, можна впевнено сказати, що на рішення по виртуализации сервісів є попит, від них є й реальна віддача. Рішення в області виртуализации ПК з'являються на ринку в основному у вигляді "концептів", а не реальних продуктів, і тому говорити про масове застосування й впровадження віртуальних ПК поки передчасно".

До такої ж думки відмінюється і Євгеній Чечеткин: "Навряд чи на російському корпоративному ринку ця технологія протягом найближчих двох років повторить успіх виртуализации серверної інфраструктури й СХД. Рішення для ПК можна буде вважати повністю відпрацьованими тільки через кілька років, коли з'явиться реальний досвід впровадження технології в російських умовах і парк віртуальних ПК у нашій країні помітно виросте".

Для того щоб успішно просувати такі рішення, постачальникам буде потрібно тісна взаємодія із закордонними й російськими розроблювачами програмного забезпечення для виртуализации, використання спеціалізованих настільних ПК, де можуть бути застосовані технології виртуализации, сертифікація рішень у провідних розроблювачів операційних систем.

Статьи по теме

• Коли дозріє плід віртуализації? (Авг 05, 2008)

© 2008 Новини бізнесу.