Інтерв’ю

Західні фермери налякані фізичною розправою в Україні

На Черкащині конкуренти жорстоко побили швейцарського фермера. Тепер його намагаються зробити винним у скандалі.

Наприкінці минулого тижня в Черкаській області був жорстоко побитий українським конкурентами підприємець зі Швейцарії Моритц Штам. І хоча в конфлікті виявився замішаний власник великої вітчизняної компанії, зам'яти скандал не вдалося.

За інформацією «proUA», із проханням розслідувати происшедшее до місцевих влад уже звернулися німецьке посольство й міністр аграрної політики Юрій Мірошник. Крім того, західні інвестори стали бойкотувати угоди із замішаної в скандалі українською компанією.

Про те, як випадок на Черкасчине відіб'ється на активності іноземних інвесторів в Україні, proUA вирішив поговорити з Дитріхом Трайсом. Його компанія займається консультаціями західних підприємців, які зважилися почати аграрний бізнес в Україні. Та й сам г-н Трайс уже 8 років живе в Україні. Тому добре знаком з нашими «реаліями».

- Як відреагували іноземні фермери на побиття в Черкасах?

- Днями більша група іноземних інвесторів, які працюють на українській землі, зустрічалася зі Штамом. Звичайно, те, що відбулося, дуже налякало інвесторів. Моритц Штам - досить комунікабельна людина, відкрита до спілкування, тому багато інвесторів його добре знають.

Він дуже шановна людина серед фермерів, порядно веде свій бізнес. Підтверджує це й той факт, що селяни, у яких він орендує землю, також устали на його захист. Селяни відмовилися передати свої паї конкурентам Штаму, які сьогодні ведуть дуже нечесну гру. Адже Штам у короткий строк зумів відродити господарство, забезпечити людей роботою й зарплатою. Він погасив борги за 5 років, які нагромадилися при колишнім керівництві.

Більше того, що побили його люди заявляють тепер, що він сам ініціював бійку. Доводячи це, один з нападавших навіть ліг у лікарню. І тепер усе буде залежати від українського правосуддя. Іноземні інвестори будуть дуже уважно стежити за цим процесом. Інформація про происшедшем дуже швидко поширилася серед західних підприємців.

В Україні для західного бізнесу завжди існували більші ризики. Тепер же вони, схоже, підсилюються. Від погроз конкуренти переходять до фізичної розправи.

Сьогодні можна говорити про збільшення тиску на іноземних фермерів в Україні. Можна сказати так: гра стає нечесною.

- Раніше було по-іншому?

- Нагадаю, що першими іноземними фермерами в Україні були підприємці з Голландії й Німеччини. Ситуація була такої, що самі районні влади просили фермерів взяти в роботу безхазяйні українські землі. Говорили, от у вас на німецьких землях 7-8 тонн пшениці з гектара, а в нас на чорноземах - 3 тонни ледве набираємо. Приїдьте до нас. Покажіть, як це потрібно робити, поділитеся своїми знаннями.

Адже 3-4 роки тому мало хто з місцевих підприємців цікавився сільським господарством. Іноземні фермери брали землю, вкладали гроші в землю, на якій часто крім бур'яну нічого не росло.

Тепер же ситуація змінилася. Фермерам всі частіше говорять: «Ідете». Відчувається, що українська держава не завжди надходить чесно з інвесторами. Фермери скаржаться, що часто на їх адресу звучать погрози. Але, як показує випадок з Моритцем Штамом, тепер ці погрози перетворюються у фізичну розправу. І інвестори турбуються, що це не останній випадок.

Але головне питання в цій ситуації: чим все це закінчиться? Чи дійде справа до суду, як поведуться правоохоронні органи, чи працює в Україні судова система? Ці питання сьогодні займають західних інвесторів. Адже, наприклад, і українські ЗМІ говорять, що сьогодні правосуддя в країні не в кращому стані. Тому, якщо ми виконуємо українські закони, то хочемо, щоб вони діяли й у відношенні інших. І за їхнім виконанням будемо стежити.

- Скільки на сьогоднішній день в Україні, по Вашій оцінці, працює західних фермерів?

- Важко сказати. Але ми вважаємо, що сьогодні в Україні працює близько 60 німецьких фермерів. Звичайно, більше точну цифру може назвати посольство. Я в Україні вже 8 років і спостерігаю інтерес, що збільшується, німецьких фермерів. Працюють в Україні й голландські, і французькі фермери. Сьогодні тут на землі працює близько 300 західних підприємців, які орендує 700-800 тис. га. Це ледве більше 2% від усього обсягу чорноземів України.

Насправді сьогодні всі іноземні інвестори обробляють стільки ж землі, скільки 2-3 українських агрохолдинга.

- До речі. Багато українських фермерів скаржаться на великі агрохолдинги, які активно скуповують землю. Іноді, просто «видавлюючи» дрібних підприємців. Чи почувають іноземці подібні процеси на своєму бізнесі?

- Так, сьогодні в Україні йде ріст активів великих агрохолдингов. Але це право країни вирішувати, яким шляхом вона вишиковує свій ринок. Просто не завжди з боку великих компаній іде чесна конкуренція. Про ситуацію з Моритцем Штамом я вже згадував. Там конфлікт був саме з агрохолдингом.

При цьому дрібні виробники сьогодні платять значно більше за оренду землі. Якщо агрохолдинги виставляють 1-1,5%, то фермери - 2,5-3%. І навіть це сьогодні вже низька ціна. Тобто дрібні підприємства намагаються конкурувати, від цього виграють селяни. А великим агрохолдингам така конкуренція не потрібна. І саме вони сьогодні диктують умови розвитку галузі. Але повторюся, якщо український уряд вирішило таким шляхом розвивати ринок, те це, звичайно, його право.

Однак повинна бути конкуренція. А виходить так, що українські влади підтримують саме великі компанії. Часто це відбувається на місцевому рівні, коли просуванню агрохолдингов сприяють районні або обласні чиновники. І виходить, що дрібному підприємцеві шукати захисту не в кого. Але це проблема не тільки західних фермерів, але й українських.

- Що сьогодні вирощують західні фермери в Україні?

- Ті ж культури, що й українські фермери. У першу чергу - пшеницю. Потім - рапс. Оскільки споконвічно багато іноземних фермерів ішли в Україну для виробництва саме цієї культури. Вирощують також цукровий буряк, посіви якої зараз зменшуються. Але це - загальноукраїнська тенденція. Повторюся, західні інвестори вирощують тут ті ж культури, що й українські підприємці. Те, що продається на ринку.

- Тобто для них пріоритетом у реалізації є внутрішній український ринок?

- Більшість фермерів орієнтується саме на внутрішній український ринок, продають свою продукцію місцевим переробним підприємствам. Іноземці працюють по тій же схемі, що й українські аграрії.

- Сьогодні українські виробники сільгосппродукції дуже активно говорять про картельну змову іноземних зернотрейдеров, які свідомо занижують закупівельні ціни. Чи відчувають це на собі іноземні виробники?

- У світі є 5-6 великих зернотрейдеров. З іншого боку, існує можливість прямих поставок виробниками рапсу або пшениці. Є відповідні замовлення. Але якби я хотів вивезти 20 тис. тонн рапсу в Німеччину - це не реально. Потрібно платити на митниці, у порту, п'яте-десяте. Це дуже затратно, для цього потрібно мати потужну інфраструктуру. Або: сьогодні я готуюся експортувати рапс, а завтра Україна ухвалює рішення щодо забороні вивозу його із країни. І мені кінець.

Великі зернотрейдеры в такій ситуації теж зазнають більших збитків. І потім намагаються «відбити» загублене. Я, звичайно, теж критично дивлюся на дії зернотрейдеров, але я не бачу в них цінової змови. Я не можу цього підтвердити. І мені, як сільгоспвиробникові, більш зручно працювати саме з великими компаніями. У них є відповідна інфраструктура, вони вчасно проводять розрахунки за товар. Тому аграрії й працюють із ними.

Я готовий небагато дешевше їм продати (адже вони теж закладають у свою ціну ризики), зате бути впевненим в одержанні грошей. А ці розмови про змову - не що інше, як спроби влади відвести увага населення від рішення більше важливих проблем. Адже якби був відкритий ринок, інформування владою своїх рішень, було б набагато легше працювати й виробникам. Надійшов замовлення з-за кордону (наприклад, на рапс), пішли відвантаження від виробника. Але держава при цьому повинне вирішити проблеми в порту, на митниці, спростити аграріям доступ на зовнішні ринки. А так доводиться скрізь платити. Діяльність влади сприяє зміцненню на ринку двох-трьох компаній. А необхідно збільшувати конкуренцію...

- Але уряд обіцяє, що таку конкуренцію на ринку складе госоператор Аграрний фонд. Ви готові йому продавати?

- Я готовий продавати тому, хто більше заплатить. Однаково, чи держава це або приватна компанія. Звичайно, чим більше гравців на ринку, тим краще. Але для цього потрібно виставити справедливі ціни.

А так український уряд заявляє про підтримку аграріїв, але при цьому хоче стримати ціни на хліб. І вирішити цю проблему не може. При цьому в Києві усе більше й більше дорогих машин. А проблему із цінами на хліб вирішити дуже просто - зробіть гідну пенсію малозабезпеченим людям. І зробіть конкурентний ринок. Щоб аграрії були уверенны, що ніяких заборон не буде, що вони можуть розраховувати свій бізнес на перспективу.

А для цього потрібно провести реформи не тільки в аграрному секторі, але й у системі правосуддя. Інвестор повинен бути впевнений, що, якщо він виконує український закон, закон його теж захищає.

Статьи по теме

• Західні фермери налякані фізичною розправою в Україні (Авг 10, 2008)

© 2008 Новини бізнесу.